Світ

Захоплення кораблів у Криму. Чого чекати від суду в Гаазі

Захоплення кораблів у Криму. Чого чекати від суду в Гаазі

У Гаазі розглядають справу про захоплення українських кораблів у Керченській протоці

Україна домагається визнання факту порушення Росією Конвенції з морського права, а також моральної та матеріальної компенсації.

  Арбітражний трибунал в Гаазі почав слухання в справі про захоплення українських кораблів російськими прикордонниками в Керченській протоці в листопаді 2018 року. Україна наполягає, що Росія тоді порушила Конвенцію ООН з морського права. Росія ж вважає, що справа не підпадає під юрисдикцію трибуналу. Корреспондент.net розповідає подробиці.     Росія вже виконала рішення за цією справою   Арбітраж, створений при Постійній палаті Третейського суду в Гаазі, в понеділок почав слухання щодо ініційованої Україною справи про інцидент в Керченській протоці в листопаді 2018 року, коли прикордонні кораблі ФСБ Росії захопили кораблі Військово-морських сил України й українських військових моряків.   Інцидент у Керченській протоці стався 25 листопада 2018 року. Тоді російські прикордонники захопили два малих броньованих артилерійських катери Бердянськ і Нікополь, а також буксир Яни Капу, на борту яких були 24 українських військовослужбовці і двоє співробітників СБУ. Українців звинуватили в «незаконному перетині держкордону РФ».   У квітні 2019 року Україна заявила, що судитиметься з Росією в міжнародному арбітражі. Через два тижні після подачі позову в Гаагу Київ направив заяву в Міжнародний трибунал з морського права в Гамбургу із проханням зобов’язати РФ невідкладно відпустити моряків і віддати кораблі.   Трибунал оперативно розглянув запит України і протягом одного місяця виніс рішення на користь Української сторони практично в повному складі (проти був тільки російський суддя). Росія відмовилася визнавати юрисдикцію цього суду, але фактично виконала його рішення.   7 вересня 2019 року в рамках обміну утримуваними особами між Росією та Україною військовослужбовці повернулися в Україну, а 18 листопада того ж року Москва передала Києву судна. Про це докладно в матеріалі Кораблі повернулися без унітазів і розеток.   Слухання проходитимуть із 11 по 16 жовтня. Вчора виступала російська сторона. Сьогодні, 12 жовтня, свої аргументи надала Україну. Другий раунд слухань пройде 14-15 жовтня. Ще одне засідання, за необхідності, відбудеться в суботу. Згідно із процедурними правилами Суду, для публіки відкритими є лише вступні слова представників сторін.     Москва піддає сумніву юрисдикцію арбітражу   Російську делегацію, яка виступала першою, на засіданні в Гаазі представляв посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ Росії Дмитро Лобач. У серпні 2020 року РФ подала попередні заперечення в справі — вона поставила під сумнів юрисдикцію арбітражу.   «Військове зіткнення між військовими кораблями України і Росії відбулося на тлі провокаційних дій України і нарощування військової потужності в цьому регіоні в спробі кинути виклик суверенітету Росії над Кримом», — заявив він під час виступу.   Потім дипломат навів низку аргументів, які, на думку російської сторони, доводять, що скарга України не підпадає під юрисдикцію Постійної палати Третейського суду в Гаазі.   По-перше, дипломат вказав, що спір стосується військової діяльності — а це не входить у компетенцію трибуналу в Гаазі. По-друге, за словами дипломата, позов України «ґрунтується на принципі імунітету військових кораблів у територіальних водах — питанні, яке не регулює Конвенція ООН з морського права», на порушення якої посилається Україна.   По-третє, Лобач наполягав, що Україна не виконала накладені Конвенцією зобов’язання щодо обміну думками про способи врегулювання спору.     Чого домагається Україна   Україна у своєму позові домагатиметься визнати факт порушення Росією Конвенції з морського права, а також моральної та матеріальної компенсації. 95-та стаття Конвенції говорить, що військові кораблі мають «повний імунітет у відкритому морі».   Більш того, навіть якщо військовий корабель порушує якісь закони чи правила прибережної держави, то Конвенція дозволяє «вимагати від нього покинути територіальне море країни» (12 морських миль, або 22 кілометри від берега), але не дозволяє захоплювати його.   Саме така практика показала себе, наприклад, в червні цього року, коли британський есмінець Defender увійшов, за твердженням Росії, в її територіальні води біля анексованого Криму. Тоді Росія відкрила вогонь у бік британців, але ті «не помітили». Про цей інцидент у матеріалі Що криється за маневром британського есмінця біля Криму.   12 жовтня під час виступу в Суді агент України Оксана Золотарьова підкреслила, що Росія порушила основоположний принцип морського права: імунітет військових кораблів.   «Конвенція ООН з морського права гарантує цей імунітет. Це означає, що кораблі ВМС України Бердянськ, Нікополь і Яни Капу є втіленням нашого суверенітету і, як такі, заслуговують на повагу. Але Росія не поважає міжнародне право. Як і не поважає суверенітет України», — сказала Золотарьова.   Вона нагадала, що РФ заарештувала, тримала під вартою та переслідувала в рамках кримінальної справи громадян України, які входили до складу екіпажів цих кораблів.   Агент України також підкреслила, що Москва використовує фактичний аргумент, який не є актуальним, і надає неприпустимі юридичні аргументи.   «Росія помиляється на кожному кроці. Ідея «переслідування військового корабля по гарячих слідах» абсурдна. Аргумент Росії недостовірний ще й у тому, що вона заперечує імунітет військових кораблів у територіальному морі», — зауважила Золотарьова.   Речник Міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко, у свою чергу, пояснив, що державам заборонено оглядати іноземні кораблі, накладати на них арешт, утримувати їх чи здійснювати судове переслідування.   «Україну представляє потужна команда високопрофесійних українських і міжнародних юристів. Налаштовані рішуче, щоб довести нікчемність аргументів Росії та притягнути її до міжнародної правової відповідальності», — відзначив Ніколенко.     Що говорить експерт із морського права   Професор з міжнародного морського права Військово-морського коледжу США Джеймс Краска каже, що ситуація є дуже незрозумілою та непрозорою, «тому що нашаровуються кілька питань».   «Перший — чи перебувають Україна і Росія в стані збройного конфлікту? Якщо так, то в України немає права на свободу навігації. Друге питання — якщо це мирна ситуація, то між двома країнами діють Конвенція ООН з морського права і двосторонні угоди», — сказав він в інтерв’ю DW.   Краска відзначив, що Росія заперечує проти Української позиції, вона посилається на 298-му статтю Конвенції, згідно з якою військові дії можуть бути виключені з арбітражу.   «Росія вважає, що це, власне, такий випадок. Україна і Міжнародний трибунал з морського права в Гамбурзі у своєму проміжному рішенні вважають, що мова йде про правозастосовчу діяльність, а тому розгляд можливий», — сказав експерт.   Сам професор вважає, що ситуація в Керченській протоці схожа на військову діяльність, до якої були залучені українські військові кораблі, а також кораблі берегової охорони Росії, яким допомагали російські Збройні сили. Але суд, відзначив Краска, майже одноголосно вирішив, що це правозастосовна діяльність.   «У ширшому контексті, ризик полягає в тому, що якщо ми дозволимо Третейському суду визначати, що є військовою діяльністю, а що — ні, він зможе обходити 298-му статтю, а це запобіжний клапан, яким користувалася не тільки РФ, а багато держави, навіть Британія, які погодилися на Конвенцію за умови, що їхні військові дії не розглядатимуть», — зауважив він.   Рішення трибуналу в Гамбурзі він вважає помилковим, адже, на його думку, мова має йти про військові дії.   Що стосується рішення Суду в Гаазі, то Краска очікує його протягом восьми-дев’яти місяців. Аргументи України, на його думку, переважать, але Росія навряд чи погодиться виконати постанову арбітражу.  

Джерело

Залишити коментар