Світ

В Ефіопії спалахує війна. Чим це загрожує світові

В Ефіопії спалахує війна. Чим це загрожує світові

Фото: Getty ООН заявляє про «екстремальну жорстокість» усіх сторін конфлікту в Ефіопії

Збройний конфлікт, що вибухнув в ефіопському регіоні Тиграй, розходиться країною. Сотні тисяч людей змушені залишити обжиті місця, 400 тисяч можуть померти від голоду.

  Новини з Ефіопії майже буквально повторюють повідомлення 30-річної давнини. Тоді на столицю країни Аддис-Абебу йшли повстанці Народного фронту визволення Тиграю та Армії визволення Оромо.   Сьогодні озброєні формування цих етнополітичних угруповань загрожують Аддис-Абебі. Повстанці встановили контроль над кількома містами. Влада країни на півроку запровадила режим надзвичайного стану.   Прем’єр-міністр Абій Ахмед Алі, як і диктатор Ефіопії Менгісту Хайле Маріам у 1991 році, вимагає від мешканців столиці озброюватися і йти на фронт. Корреспондент.net розповідає подробиці про оновлену війну в Ефіопії.     Як конфлікт в Ефіопії може вплинути на світ   27 жовтня повстанці з Народного фронту визволення Тиграю почали великий наступ в Ефіопії. Через кілька днів вони з’єдналися із силами сепаратистів з Армії визволення Оромо і ще із сімома повстанськими угрупованнями.   Наразі повстанці просуваються у напрямку до столиці — Аддис-Абеби, яку називають «столицею Африки» — тут розташовані штаб-квартири Африканського союзу, економічної комісії ООН для Африки і компанії Ethiopian Airlines, найбільшого перевізника.   Вони оголосили, що поки що завдання захопити столицю не є на порядку денному, хоча ситуація може змінитися. Народний фронт має намір позбавити владу нинішнього уряду Ефіопії або силою, або шляхом переговорів. Після цього має бути сформовано перехідний уряд.   «Ми намагаємося покласти край цій жахливій ситуації в Ефіопії, яка склалася за уряду Абія. Його час минає», — сказав лідер НФВТ і колишній посол Ефіопії в США Берхане Гебрекрістос під час прес-конференції, яка відбулася у Вашингтоні.   Ризик того, що ситуація в Ефіопії розшириться аж до громадянської війни, є дуже реальним, заявив заступник Генсека ООН з політичних питань і миротворчості Розмарі ді Карло, коли 8 листопада виступав на засіданні Ради Безпеки.   «У країні, де більше 90 різних етнічних груп і 80 мов, ніхто не може передбачити, до чого приведуть така тривала боротьба і небезпечне середовище. Втім, ясно, що ризик того, що Ефіопія скотиться в громадянську війну, яка тільки набирає обертів, аж надто реальний», — сказав він.   За словами заступника Генсекретаря, це призведе до гуманітарної катастрофи і «поглине майбутнє цієї важливої країни». Політичні наслідки інтенсифікації насильства, вважає ді Карло, будуть величезними — це поглибить багато криз у регіоні Африканського Рогу.   Ситуація в Ефіопії викликає побоювання у всьому світм, адже це може позначитися на безпеці всього регіону і може спровокувати міграційну кризу. З населенням більше 110 мільйонів осіб Ефіопія є 12-ю за чисельністю населення країною у світі і другою в Африці після Нігерії.   Східний сусід Ефіопії – Сомалі. 30 років тому ця країна увійшла в громадянську війну, і тут кілька тисяч ефіопських військових беруть участь у миротворчій місії. Якщо Ефіопії доведеться вивести їх із Сомалі, це може посилити місцевих джихадистів, які контролюють частину її території та можуть захопити владу.   Західний сусід Ефіопії – Південний Судан, країна, яка є однією з найбідніших у світі. Вона пережила громадянську війну в 2013-2020 роках, яка забрала сотні тисяч життів, тоді як частина біженців знайшли притулок саме в Ефіопії. Війна в Ефіопії тільки збільшить загрозу, що в країні спалахнуть міжетнічні конфлікти.   На північ від Ефіопії розташована Еритрея. Її беззмінний президент Ісай Афеверки з 1993 року створив авторитарний режим, країна є однією з найбідніших у світі. Молодь біжить через Судан і Лівію в Європу, щоб не служити кілька років в армії та не жити в злиднях.   Дестабілізація в Ефіопії також може загрожувати маленькій державі Джібуті, де розташовані військові бази США, Китаю, Франції та Італії. Через цю країну йде також міжнародна торгівля Ефіопії.     Чого хочуть повстанці   НФВТ — політична організація етнічної меншини (тиграйці складають 6 відсотків населення), яка прийшла до влади в Ефіопії в 1991 році за підсумками громадянської війни і була при владі наступні 27 років.   У 2018 році Фронт пішов в опозицію, але залишився головною політичною силою штату Тиграй, де мешкають близько 5 мільйонів осіб. Регіон знаходиться на кордоні між Ефіопією та Еритреєю, також межує із Суданом.   Минулого року НФВТ не погодився з рішенням федеральної влади про перенесення через пандемію парламентських і місцевих виборів і провів власне голосування в штаті Тиграй, де отримав 98,5 відсотка голосів. Це спричинило збройний конфлікт.   Навесні 2021 року ефіопська влада оголосила, що Еритрея виводить війська з Тиграю. У червні бунтівники в Тиграї взяли адміністративний центр регіону — місто Мекеле, уряд Ефіопії оголосив про суцільне припинення вогню.   Але пізніше повстанці почали новий наступ — до кінця жовтня вони захопили місто Комбольча в штаті Амхара, через яке проходять три стратегічні автотраси в північно-східній частині країни.   Армія визволення Оромо — це збройне крило Фронту звільнення Оромо, який брав активну участь у громадянській війні в Ефіопії. Оромо – найбільший народ країни.   Після приходу до влади в 2018 році прем’єр-міністр Абій Ахмед, який є оромо по батькові, легалізував цю організацію — її структури повернулися в Ефіопію з Еритреї та частково поповнили сили безпеки Оромії.   Хоча політики-оромо очікували від прем’єра більшого розширення свого представництва в органах влади і підвищення ролі мови ороміфу на федеральному рівні. Ситуація загострилася влітку минулого року після загибелі співака Хачалу Хундесси, в якій оромські націоналісти звинуватили владу.   Тоді під час придушення заворушень загинули 167 і було заарештовано більш як 4 тисячі осіб. В опалі опинилися практично всі знані лідери оромо. Сепаратисти Армії визволення Оромо повернулися в ліс і відновили атаки на військові об’єкти й держінфраструктуру.   Наразі керівництво Армії визволення Оромо, які своєю метою називають досягнення незалежності штату Оромія, заявило, що загони Армії мають намір оточити Аддис-Абебу.     Влада закликає громадян принести себе в жертву   31 жовтня державна рада Ефіопії оголосила режим надзвичайної ситуації на всій території країни. Зокрема було запроваджено комендантську годину, призупинено діяльність усіх держустанов.   Пізніше прем’єр-міністр Ефіопії Абій Ахмед закликав мешканців країни взятися за зброю та стати до боротьби з антиурядовими силами.   «Є жертви, які необхідно принести. Але ці жертви врятують Ефіопію. Ми переживаємо скрутний час, який народжує героїв», — цитує главу держави портал Garove.   У свою чергу, урядова Служба зі зв’язків із громадськістю Ефіопії опублікувала в Twitter повідомлення, в якому йдеться, що «для нас, ефіопів, померти за суверенітет, єдність і ідентичність – велика честь».   Ситуація в Ефіопії викликає занепокоєння світової спільноти. Багато західних країн, таких як США, Норвегія та Швеція, закликали своїх громадян залишити Ефіопію. Влада України закликала українців утриматися від поїздок у цю країну.   Наприкінці минулого тижня Радбез ООН обговорював відновлення військового конфлікту. Організація закликала припинити бойові дії та провести переговори про припинення вогню.   В офіційній заяві Радбез ООН висловив серйозне занепокоєння поширенням бойових дій та гуманітарною ситуацією в країні і закликав усі протиборчі сторони утриматися від ненависницьких висловлювань і підбурювання до насильства.   Подібні заяви Рада Безпеки робить дуже рідко, і їх мають прийняти одноголосно, відзначає агентство Reuters і підкреслює, Китай та Росія, які мають право вето, довгий час займали позицію, що конфлікт в Ефіопії є внутрішньою справою цієї країни, тому суперечки про формулювання декларації тривали кілька днів.   За даними ООН, усі сторони конфлікту порушували права людини, причому деякі з таких дій можуть бути розцінені як військові злочини і злочини проти людяності. Про це йдеться в спільній доповіді Управління верховного комісара ООН з прав людини і Комісії з прав людини Ефіопії, яку було опубліковано 3 листопада.   Документ охоплює тимчасовий проміжок між 3 листопада 2020 року і 21 червня 2021 року. У ньому наведено такі злочини, як незаконні вбивства, позасудові страти, тортури, сексуальне і гендерне насильство, порушення прав біженців і примусове переміщення цивільних осіб.   «Конфлікт у Тиграї знаменував собою екстремальну жорстокість. Тяжкість і серйозність порушень, які ми задокументували, дають підставу наголосити на необхідності притягнути винних усіх сторін до відповідальності», — заявила Верховний комісар ООН з прав людини Мішель Бачелет, яка представляла доповідь.   У неділю заступник Генерального секретаря ООН з гуманітарних питань і координатор надзвичайної допомоги Мартін Гріффітс відвідав Тиграй, де зустрівся з жінками, які постраждали від конфлікту, і гуманітарними партнерами.   Він також обговорив з «фактичною» адміністрацією регіону необхідність надавати гуманітарний доступ і захист для цивільних осіб на всіх територіях, що знаходяться під її контролем.     Миротворець розв’язав безжальну війну   Адміністрація президента США Джо Байдена у вівторок звинуватила Ефіопію в «грубих порушеннях» прав людини і заявила, що планує виключити країну з торгової угоди в рамках Закону про забезпечення зростання та розширення можливостей в Африці.   «Ефіопські лідери повинні скласти зброю і знайти рецепт мирного співіснування», — сказав спецпосланець США регіону Африканського Рогу Джеффрі Фелтман.   Як же так сталося, що США і Євросоюз, які підтримали Абія на початку його правління, готують санкції проти нього і звинувачують у розпалюванні конфлікту?   Після того як у квітні 2018 року до влади прийшов молодий реформатор, здавалося, що Ефіопія стала на шлях розвитку і демократії. Багаторічний конфлікт із сусідньою Еритреєю було улагоджено, а всередині країни звільнили тисячі політв’язнів. Забороненими стали тортури, повернулися чесні вибори.   Економіка другої за населенням африканської країни зростала рекордними темпами, і в столиці — Аддис-Абебі — з’явилися хмарочоси і швидкісні поїзди. Миротворчі зусилля Абія були відзначені Нобелівською премією миру.   «Я щиро вірю, що мир — це спосіб життя. А війна — форма смерті і руйнування», — говорив він у своїй Нобелівській промові.   Сьогодні Ефіопія на межі масового голоду. «У центрі цього виру знаходиться трагічна постать прем’єр-міністра країни Абія Ахмеда… Усього 2 роки тому його удостоїли Нобелівською премією миру, а сьогодні він веде безжальну війну, яка затягує у свої жорна чимдалі більше мирних жителів», — відзначає італійська La Repubblica.   Уряд Ефіопії вже рік тримає бунтівний регіон Тиграй під повною блокадою, щоб позбавити повстанців ресурсів, але правозахисники й доповідачі ООН кажуть, що це призводить до катастрофічної нестачі продовольства і загрожує голодом.   Тедрос Аданом Гебреїсус, глава Всесвітньої організації охорони здоров’я, заявляв, що гострий дефіцит продовольства відчувають на собі 7 мільйонів осіб, тоді як близько 400 тисяч потерпають від голоду.   З регіоном повністю відрізано транспортне сполучення, зупинено подачу електрики й води, заблоковано Інтернет і перерізано телефонні дроти.   Світова спільнота вже який місяць вимагає від Абія відкрити гуманітарні коридори, щоб мати змогу постачати продовольство в Тиграй. Але Абій тримається своєї — що він не блокує гумодопомогу, — і тільки звинувачує ООН у втручанні у внутрішні справи країни.   10 листопада стало відомо, що влада Ефіопії затримала в столиці 22 співробітників ООН, шістьох з них невдовзі відпустили. В Організації заявили, що в Аддис-Абебі ніяких роз’яснень не дали.   Уряд Ефіопії восени вже вживав жорстких заходів щодо співробітників структур ООН — він інкримінував їм втручання у внутрішні справи країни. 30 вересня сімох таких осіб було оголошено персонами нон ґрата.  

Джерело

Залишити коментар