Світ

Рік після Brexit. Головні проблеми Британії та ЄС

Рік після Brexit. Головні проблеми Британії та ЄС

Фото: Getty Images Прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон та президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн

Після виходу Великобританії з Євросоюзу обидві сторони зіштовхнулися із труднощами. З моменту повного завершення відносин пройшов рівно рік — саме час підбити перші підсумки.

Лондон прощався з Брюсселем довго та болісно: з 2016 року, коли 52% британців підтримали цю ідею, і до 1 лютого 2020 року, коли Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії офіційно вийшло зі складу ЄС. Однак після цього був перехідний період, який завершився рівно рік тому, 30 грудня 2020 року. Як Brexit вплинув на економіку обох сторін, — розповідає Корреспондент.net.

 

Невдала комбінація

У 2021 році всі сектори економіки Великобританії зіштовхнулися з однією проблемою: нестача робочої сили. Найбільше постраждали галузі, які залежали від вільного пересування громадян територією Євросоюзу.

Поєднання обмежень через COVID-19 та набуття чинності Brexit призвело до того, що багато європейців поїхали додому — і більше не повернулися, пише Euronews.

Відповідно до нових імміграційних правил Великобританії, які набули чинності 31 грудня 2020 року, громадяни ЄС більше не користуються преференціями — тепер спеціальна система нарахування балів призначена для залучення кваліфікованих робітників, незалежно від того, з якої країни вони приїжджають.

 

Готелі та ресторани

Генеральний менеджер п’ятизіркового готелю з краєвидом на Букінгемський палац описує поєднання Brexit та пандемії як «найбільший шторм», який він бачив за більш ніж 30-річну кар’єру.

Клієнтам, які хотіли пообідати, просто відмовляли: через брак робітників ресторан готелю іноді доводилося закривати. І корінь проблеми тут саме у неможливості набирати співробітників з інших європейських країн, до чого готельний бізнес давно звик, зазначає керуючий.

Власниця ресторану в центрі Лондона каже, що минулий рік був «абсолютно травматичним», оскільки гостра нестача персоналу в галузі далася взнаки і на постачаннях.

«Дуже важко з поставками, немає жодних гарантій, що щось прийде, — сказала вона. — Бувають дні, коли ми не отримуємо молоко чи курку — взагалі. Просто незрозуміло, що робити».

Робітники із ЄС давно вважалися основою індустрії гостинності у Лондоні. Представники галузі закидають уряду: ніхто не подумав, ким замінити іммігрантів.

За останніми офіційними даними, у період з вересня по листопад кількість вакансій у готельному секторі Великобританії становила 165 тисяч. За оцінками провідного галузевого дослідження, вона сягає 188 тисяч жителів.

 

Сільське господарство

Особливо залежало від іноземних робітників із ЄС сільське господарство Великобританії.

За даними Національної спілки фермерів, у 2017 році майже всі 70 тисяч сезонних робітників, зайнятих на збиранні фруктів та овочів, були зі Східної Європи. Наступного року у звіті Консультативного комітету з міграції йшлося про те, що 99% сезонних сільськогосподарських робітників були з країн ЄС.

Тепер багато хто був змушений повернутися додому. Керуючий фермою у північній Англії сказав виданню у березні, що більша частина його врожаю нарцисів зібрана не буде. «Найбільша проблема — це кадри, — пояснив він. — Сьогодні у нас мало бути 100-150 людей, але тепер залишилося 25».

У відповідь на тиск з боку галузі уряд оголосив, що схема, що дозволяє сезонним робітникам з інших країн тимчасово працювати на фермах, буде поширена і на декоративні рослини, включаючи нарциси.

Напередодні Різдва влада також пообіцяла, що продовжить цю схему на три роки і видасть у 2022 році 30 тисяч віз, а за потреби — ще 10 тисяч. При цьому кількість віз, що видаються, «почне скорочуватися з 2023 року».

Раніше уряд відхиляв заклики збільшити кількість тимчасових віз до 30 тисяч. Через це деякі виробники були змушені скоротити плани посадки на 2022 більш ніж на третину.

У країні запущено загальнонаціональну кампанію, покликану заохочувати до такої роботи британських громадян. Проте опитування показують, що місцеві робітники просто не вважають привабливою фізичну працю у сільській місцевості.

 

М’ясо та молоко

Криза у свинарстві Великобританії призвела до того, що через брак водіїв та робітників на скотобійнях тварини накопичуються на фермах, в результаті багатьох доводиться знищувати.

Восени також з’явилися побоювання, що на традиційному різдвяному обідньому столі може виникнути брак індичок. Уряд оголосив про плани видати до 5500 тимчасових віз птахівникам, проте станом на грудень було видано «кілька тисяч».

У звіті Королівської асоціації британських молочних фермерів йдеться, що за останні п’ять років у 63% фермерів виникли проблеми із набором робочої сили.

 

Ланцюжок поставок

Перебої в ланцюжку постачань наприкінці літа призвели до того, що супермаркети залишилися без запасів, а на заправках були порожні прилавки. Причина у нестачі водіїв — проблема, характерна і для деяких інших європейських країн, але особливо гостра у Великій Британії, де Brexit став одним із сприятливих факторів.

Уряд заявив, що видаватиме більше тимчасових віз водіям вантажівок за кордоном. До 5 тисяч людей буде допущено з-за кордону та зможуть залишитися до кінця лютого. Але, за оцінками транспортної галузі, нестача далекобійників досягає 100 тисяч людей.

В Асоціації автомобільних вантажоперевезень назвали пропозицію про тримісячну візу непродуманою — це як «кинути наперсток води у багаття».

Європейські галузеві організації кажуть, що багато водіїв знайшли на континенті хорошу оплату та умови праці, а пропозиція у Великій Британії не надто приваблива.

 

Соціальна допомога

24 грудня уряд додав соціальних працівників до списку галузей, де відчувається нестача робочої сили, дозволивши приймати іноземних працівників за 12-місячними візами. Такі прохання від представників галузі звучали ще з літа. Після Brexit соціальні працівники з країн ЄС більше не мають права автоматично працювати у Великій Британії і повинні подавати заяву на отримання візи.

У контексті браку робочої сили уряд Бориса Джонсона постійно посилається на пандемію, а не на Brexit. Але в Консультативному комітеті з міграції попереджали, що більше половини соціальних працівників приїхали з ЄС до Великобританії для роботи, і припинення вільного пересування посилить проблеми з дефіцитом людей у галузі. Водночас багато проблем із персоналом виникли ще до Brexit, і сектор більше залежав від працівників з-за меж ЄС.

У 2020 році з Великобританії виїхало на 94 тисячі громадян ЄС більше, ніж прибуло, — це майже на 40% більше, ніж у 2019 році.

Уряд звинувачує різні сектори економіки у надмірній залежності від дешевої робочої сили з ЄС у минулому та стверджує, що зробив все можливе для допомоги галузям — тепер вони мають думати, як залучати місцевих робітників. Brexit не може бути простим, але згодом усі відчують його переваги, кажуть в уряді.

 

Поставки з ЄС

Європейські експортери також відчули на собі наслідки Brexit, проте не всі від нього програли.

Молочні фермери з Бретані на північному заході Франції поставили у 2021 році бретонського сиру та молочних продуктів до Великобританії на 58% менше у порівнянні з 2019 роком (2020-й спеціально виключили зі статистики, щоб не враховувати вплив пандемії). Експорт яловичини та свинини також значно впав — на 43%, а птахівництва — на 4%.

Основні причини, за словами фермерів, — зростання витрат та збільшення термінів доставки через нові правила. Особливо це позначилося на поставках свіжого м’яса та молока. Ще одна причина в тому, що й самі британці скоротили експорт, тому їхня продукція залишалася в країні.

Тим часом експорт ковбасних виробів із Бретані до Великобританії зріс на 51% за перші дев’ять місяців 2021 року порівняно з двома роками раніше; експорт свіжих овочів збільшився на 42%, овочевих продуктів — на 63%.

Постачальники пояснюють це тим самим браком робочої сили у Великій Британії: на полях гнили овочі, оскільки їх не було кому збирати, і в результаті довелося збільшити імпорт. Україна, до речі, за десять місяців 2021 року наростила експорт плодової продукції до Великобританії у 2,4 рази — до рекордних 4,9 мільйона доларів.

Brexit більше вдарив по дрібних постачальниках із країн ЄС, тоді як у великих виробників справи йдуть набагато краще. Хоча вони й визнають, що після Brexit процес ускладнився, загалом ситуація непогана.

Згідно зі звітом Європейської комісії, вартість агропродовольчого експорту ЄС до Великобританії за перші вісім місяців 2021 року практично не змінилася порівняно з тим самим періодом попереднього року — лише на 116 мільйонів євро, або на 0,4%.

Голландці у свою чергу скаржаться на заборону постачання картоплі до Великобританії. Раніше вони відправляли в цю країну близько 18 тисяч тонн на рік, що становило понад половину від загального обсягу експорту країни — в основному для приготування знаменитих fish and chips, риби зі смаженою картоплею.

Голландські сільгоспвиробники пояснюють це поганими відносинами між Великобританією та ЄС та відсутністю політичної волі, звинувачуючи сторони у нездатності знайти рішення та знову відкрити кордони для взаємної торгівлі, яка існувала останні 40 років. На їхню думку, Єврокомісія не виявила достатньої гнучкості у цьому питанні.

На початку 2022 року має запрацювати схема допомоги європейським підприємствам, щоб ті могли впоратися із наслідками Brexit. ЄС створив для цього спеціальний фонд у розмірі 5 мільярдів євро. А самі виробники тим часом відкривають собі нові ринки.

За останніми даними Великобританії, імпорт із ЄС за перші дев’ять місяців 2021 року впав на 8,4% порівняно з 2020 роком та на 10,8% порівняно з 2019 роком. Експорт Великобританії до ЄС показав набагато гірші результати.

У 2022 році експортери з ЄС зіштовхнуться з додатковою проблемою у зв’язку з поступовим запровадженням британських імпортних вимог та заходів контролю. Проте Великобританія залишається основним напрямком для експорту агропродовольчих товарів ЄС, адже країна закриває близько половини своїх потреб у харчуванні імпортом. Європейські виробники розуміють: британський ринок дуже великий, щоб його ігнорувати.

Джерело

Залишити коментар