Світ

Між РФ та Китаєм. Нова боротьба за Казахстан

Між РФ та Китаєм. Нова боротьба за Казахстан

Геополітичні наслідки протестів у Казахстані

Британська Times пов’язує події в Казахстані з геополітичним протистоянням Росії та Китаю.

  Протести і з ними пертурбації у владі Казахстану мають важливе геополітичне значення для Росії, на неї зазвичай зважають, а також для Китаю. Китай, який теж має сухопутний кордон з Казахстаном, останніми роками збільшив обсяг інвестицій в енергетичний сектор Казахстану в рамках амбітної ініціативи Один пояс, один шлях. Пекін віддавна вважає Казахстан своєю сферою впливу, і тут неминучим є зіткнення з Москвою.     Впливові сусіди   Як стверджує Times, перший президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв «прагнув зберегти велику незалежність від Москви і привітав економічну співпрацю з Китаєм». У Казахстані видобувають 40% світових ресурсів урану, якого потребує Пекін, ця країна також забезпечує п’яту частину китайського газового імпорту.   «Сім’я Назарбаєва не проґавила шанс мати із цього вигоду, частково під захистом глави служби безпеки, колишнього офіцера КДБ, який вивчав північнокитайську мову в Пекіні», – пише Times. Тепер цю особу відсторонено від влади і звинувачено в державній зраді, а самого Назарбаєва позбавлено місця у Раді безпеки країни.   «Отже, можна припустити, що Кремль смикав за ниточки під час перевороту, завдяки якому можна позбутися прокитайського тренду в казахстанській олігархії, – стверджує газета. – Кремль як мінімум дуже швидко використав кризу у власних інтересах».   Водночас Китай також мав причини бути невдоволеним керівниками Казахстану: Пекін вважав, що вони виявляють надмірну дружність стосовно уйгурів у Сіньцзяні.   «Є ймовірність, що Пекін знав про підготовку перевороту, але нічого не зробив, щоб його зупинити. Еліти Казахстану, які орієнтуються на впливових сусідів, борються між собою так само запекло, як демонстранти на вулицях», – підсумовує Times.         Інвестиції з Китаю   Правоцентристський аналітичний центр American Enterprise Institute оцінює китайські інвестиційні і будівельні проекти в Казахстані в період з 2005 по 2021 рік у понад 34 мільярди доларів.   3 січня президент Китаю Сі Цзіньпін направив вітальне послання Назарбаєву і Токаєву у зв’язку з 30-річчям дипломатичних відносин між двома країнами і назвав Назарбаєва давнім другом. Лідер Китаю заявив, що хоче співпрацювати із двома лідерами Казахстану заради розширення стратегічних зв’язків між їхніми країнами.     І ці запропонували допомогу   Після введення в Казахстан збройних сил ОДКБ – очевидної перемоги Москви – Китай теж запропонував казахській владі збройну допомогу.   Китай готовий допомогти уряду Казахстану, сприяти у співпраці правоохоронних органів і сил безпеки для подолання зовнішніх загроз, які постають перед країною, повідомив міністр закордонних справ Китаю Ван Ї.   «Недавні заворушення в Казахстані свідчать, що ситуація в Центральній Азії під загрозою, і ще раз доводить, що деякі зовнішні сили не хочуть миру і спокою в регіоні», – заявив Ван Ї.   З слів міністра, Китай прагне спільно боротися з потраплянням «іноземних екстремістів» в країну.   Перед цим глава Комуністичної партії Китаю Сі Цзіньпінь запевнив президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва, що Китай підтримує дії казахського уряду в «забезпеченні правопорядку» й уникненні сценарію «кольорової революції», керованої із зарубіжжя.     Що потім   Російський політолог Аркадій Дубнов вважає, що після подій у Казахстані майбутня залежність країни від Росії є очевидною. Рішення, пов’язані з орієнтацією на зовнішні центри сили – США, Євросоюз, Китай, Туреччину – керівництво Казахстану прийматиме з урахуванням того, як це може сприйняти Москва.   «Інша річ, що в Казахстані розуміють, що у них немає бажання бути Південною Осетією чи Абхазією. Казахстан повний внутрішніх потрясінь національно-патріотичного характеру, коли не тільки молодь, а й еліти не будуть щасливими від того, що Москва може стати таким керівним органом чи патроном”, – вважає Дубнов.  

Джерело

Залишити коментар