Україна

Гроші дали, небо відкрили. Саміт Україна — ЄС

Гроші дали, небо відкрили. Саміт Україна - ЄС

Саміт Україна — ЄС у Києві

Саміт був покликаний визначити подальші орієнтири для співпраці України з Європейським Союзом.

  У Києві пройшов 23-й саміт Україна — ЄС. У ньому взяли участь президент України Володимир Зеленський, президент Європейської ради Шарль Мішель і голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.   За підсумками саміту підписали великий документ із 25 тез. Там і про визнання європейських прагнень України, і про невизнання анексії Криму та частини Донбасу, але конкретних термінів щодо членства України в ЄС у підсумковій заяві немає.  

Довгоочікуване небо

  Україна і Європейський Союз підписали довгоочікувану угоду про «відкрите небо». З української сторони угоду підписав прем’єр-міністр Денис Шмигаль, з боку ЄС — глава дипломатії Жозеп Боррель і посол Словенії в Україні Томаш Менцин.   Мета угоди про «відкрите небо» — зрівняти в деяких правах українські та європейські авіакомпанії, зняти монополію на окремі маршрути, встановлену двосторонніми договорами, полегшити відкриття нових маршрутів між українськими та європейськими містами, і як наслідок — повинні знизитися ціни на квитки.   В ЄС відзначають, що одним із наслідків підписання угоди має бути вхід в Україну нових лоукост-авіаліній та підвищення туристичної привабливості України.   Угода була парафована ще в 2013 році, проте досі не було підписано через британсько-іспанську суперечку про приналежність Гібралтару.   Підписання очікувалося 11 лютого в Брюсселі, але на початку лютого в офісі президента заявили, що підписання зірвалося.  

Гроші дали, небо відкрили. Саміт Україна - ЄС

EPA  

Гроші будуть

  ЄС виділить Україні другий транш макрофінансової допомоги в розмірі 600 млн євро, незважаючи на відсутність активної співпраці з Міжнародним валютним фондом.   «Ми вітали виконання умов надзвичайної Програми макрофінансової допомоги ЄС для України та взяли до відома рішення про виділення другого траншу обсягом 600 млн євро. Ми підкреслюємо важливість продовження відповідних реформ. Ми підтвердили важливість підтримки макроекономічної стабільності України і дотримання зобов’язань перед МВФ», — йдеться в підсумковій заяві саміту.   ЄС погодився відступити від власних правил і перерахує Україні допомогу, незважаючи на те, що ми не маємо активної співпраці з МВФ і сам Фонд не вважає виконання програми задовільним.   Перший транш Європейської комісії від імені ЄС у розмірі 600 млн євро Україна отримала в грудні 2020 року в рамках програми макрофінансової допомоги, пов’язаної з COVID-19. З огляду на надзвичайний характер цієї підтримки, перша виплата була здійснена без виконання будь-яких конкретних умов з боку України.   Видачу другого траншу поставили в залежність від виконання восьми конкретних заходів, викладених у меморандумі. До них відносяться заходи в галузі управління державними фінансами, боротьби з корупцією, поліпшення ділового середовища та управління державними підприємствами.   Однією з ключових вимог для отримання другого траншу макрофінансової допомоги ЄС було реформування Вищої кваліфікаційної комісії суддів і Вищої ради правосуддя, і два ключові закони були прийняті.   У серпні віце-президент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс заявив, що Україна виконала всі основні умови для отримання другого траншу макрофінансової допомоги в розмірі 600 млн євро, але його надходження можливе після рішення МВФ.  

Гроші дали, небо відкрили. Саміт Україна - ЄС

EPA  

Газова війна

  Євросоюз та Україна домовилися опрацювати «всі сценарії» розвитку подій навколо постачань газу в Україну. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на спільній прес-конференції учасників саміту Україна — ЄС підкреслила, що події на газовому ринку були предметом дискусії під час саміту.   «Я розумію вашу стурбованість з приводу поставок газу, і це питання не тільки цієї зими, але і подальшого майбутнього. І завдання для Комісії — разом з Україною опрацювати всі сценарії», — заявила фон дер Ляєн, додавши, що це означає опрацювати можливість більшого обсягу реверсу газу через ГТС Словаччини.   Також ЄС планує активно використовувати українську газотранспортну інфраструктуру. «Ми також повинні вивчити питання використання підземних газових сховищ України», — заявила вона.   Урсула фон дер Ляєн також порадила Києву зосередити зусилля на підвищенні енергоефективності.  

Нові навчання

  «Ми вважаємо, що можливо посилити співпрацю у військовій сфері. Наприклад, у боротьбі з кібератаками, які відбуваються кожного дня. Це питання високого представника Жозепа Борреля. Він направляє місію, яка приїде в Україну і розглядатиме спільні проекти, які ми можемо обговорювати, з питань військової освіти і т.д.», — сказав президент Європейської ради Шарль Мішель після саміту Україна — ЄС у Києві.   Президент Володимир Зеленський, своєю чергою, зазначив, що навчально-військова місія передбачає застосування кращих європейських практик та обмін досвідом.   «Ми вдячні Литві за цю ініціативу. Зараз йде обговорення цієї місії та акцепту місії країнами Європейського Союзу. Знаю, що цих країн стає більше, ми підтримуємо цю ініціативу», — додав він.  

Джерело

Залишити коментар