Світ

Армія напоготові. Новий конфлікт Сербії з Косовим

Армія напоготові. Новий конфлікт Сербії з Косовим

Миротворці НАТО на кордоні Сербії та Косова 28 вересня 2021 року

На Балканах різко загострилося протистояння між сербами і косоварами через взаємне невизнання автомобільних номерів.

  Протистояння між Сербією і Косовим різко загострилося після того, як влада Косова у відповідь на таку ж міру перестала пропускати на свою територію автомобілі з сербськими номерами.   Приштина відправила на кордон спецназ, а Белград пригрозив ввести армію в Косово, якщо сили НАТО, що містяться там, не відреагують на конфлікт. Корреспондент.net розповідає подробиці.      

«Тиск на Євросоюз»

  Черговий конфлікт між владою частково визнаного Косова і сербами, що проживають у його північній частині, розпочався 20 вересня, коли влада розпорядилася не пропускати на косовську територію автомобілі із сербськими номерами.   За новими правилами, всі власники таких автомобілів повинні при в’їзді в Косово ставити тимчасові косовські номери, які діють протягом двох місяців, при цьому необхідно сплатити мито в розмірі п’яти євро.   Влада Косова пояснила свої дії принципом взаємності: Сербія, яка не визнає незалежність Косова, не визнає і їх автомобільні номери, тому для в’їзду до Сербії з 2008 року косоварам необхідно отримувати тимчасові номери, сплативши мито.   Косово відкололося від Сербії в 2008 році і в односторонньому порядку проголосило незалежність від Белграда. Її визнали багато європейських держав, включаючи Німеччину, а також США.   Белград з цим не згоден: він вважає Косово своєю автономною провінцією і незалежність Приштини не визнає. Позицію Сербії поділяють Україна, Росія і більшість держав пострадянського простору, а також Китай і Індія.   Нові правила Приштини не влаштували етнічних сербів, які проживають на півночі невизнаної республіки. Вони організували акцію протесту, заблокувавши вантажівками два головних прикордонних переходи на кордоні Косова і Сербії — Ярині і Брняк.   Влада стягнула в регіон підрозділи спецназу і спробувала розігнати протестувальників сльозогінним газом, проте цього зробити не вдалося, і акція триває досі. Косово запропонувало Сербії на взаємній основі визнати автомобільні номери, але там не відповіли.   У загостренні конфлікту обидві сторони звинувачують одна одну. 23 вересня сербські ЗМІ писали, що в Косові поліція побила трьох сербів на одному з КПП. Влада в Приштині цю інформацію заперечила, але через це Сербія привела свої війська на кордоні в повну бойову готовність.   «Сербія підвищила бойову готовність [своїх військ], але вона не піднімала армію і поліцію. Сербія не входила на територію Косова, бо ми поважаємо [Кумановську] угоду, ми не маємо на це права. Ми не підемо [на Косово] з військами, для нас головне — мир», — заявив президент республіки Олександр Вучич.   Наближається криза. Україна «блокує» Придністров’я   Угода, про яку йдеться, була підписана влітку 1999 року, поклала кінець бомбардуванням Югославії країнами НАТО і забезпечило виведення югославської армії з Косова.   25 вересня винищувачі ВПС Сербії провели патрулювання на кордоні з Косова. У той же день влада Косова заявила, що невідомі підпалили біля кордону два відділення МВС, зазначивши, що ці епізоди «показують, що б відбувалося на прикордонних пунктах, якби там не чергував спецназ».  

Армія напоготові. Новий конфлікт Сербії з Косовим

Спецназ Косова на кордоні з Сербією / EPA   Глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель закликав обидві сторони до деескалації. Спецпідрозділи повинні бути негайно відведені від кордону, зазначив він, підкресливши, що «будь-яка подальша провокація або одностороння і неузгоджена акція неприпустима».   Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг також закликав сторони до стриманості і відновлення діалогу. Глава альянсу провів телефонні переговори з президентом Сербії і прем’єр-міністром Косова Альбіном Курті.   Увечері 26 вересня вже сама Сербія виступила з вимогами до НАТО. Вучич заявив, що Сербії доведеться задіяти свої сили у відповідь на загострення обстановки на кордоні з Косовим у разі нападу на косовських сербів і бездіяльності НАТО.   Глава держави дав країнам Північноатлантичного альянсу 24 години на те, щоб ті відреагували на конфліктну ситуацію.   Вучич зазначив, що Сербія не піднімала армію і поліцію, а лише підвищила їх готовність. Він пояснив, що сербські сили не увійшли на територію Косова, тому що «не мають права робити цього» відповідно до угоди в Куманово 1999 року і рішень, що послідували за нею.   «Ми будемо чекати вас 24 години, щоб ви як НАТО відреагували. І тільки якщо після цього продовжиться погром нашого населення, Сербія відреагує і не допустить того, що було в 1990-х і в 2004 році», — підсумував Вучич.   27 вересня сили міжнародної місії під керівництвом НАТО, відповідальні за забезпечення стабільності в Косові (KFOR), прибули на КПП Ярині. Це американські, канадські та польські військові.   «KFOR уважно стежать за ситуацією в Косові і, як і раніше, сфокусовані на виконанні свого мандата, що випливає з резолюції 1244 РБ ООН від 1999 року — забезпечувати безпеку і свободу пересування для всіх спільнот, що проживають в Косові. KFOR збільшили число і тривалість регулярних патрулів на території Косова, включаючи його північ», — заявили в місії НАТО.   Країни Заходу вимагають сторін конфлікту наступні кроки для зняття напруженості на кордоні: відвід косовського спецназу, демонтаж барикад і зняття сербської блокади КПП. Слідом за цим має йти відновлення діалогу між Белградом і Приштиною про нормалізацію відносин.   Представник Єврокомісії Дана Спінант 28 вересня повідомила дату зустрічі офіційних представників Сербії та Косова — вона пройде в Брюсселі в середу, 29 вересня.   Вона зазначила, що серед основних питань порядку головною для Белграда і Приштини є тема врегулювання ситуації на півночі Косова і Метохії та відновлення вільного переміщення в регіоні.   Белградський експерт із зовнішньої політики Бошко Якшич вважає жорсткі заяви президента Сербії «свого роду тиском» на Брюссель з метою підштовхнути Приштину до реалізації домовленості про створення на півночі Косова Співдружності сербських муніципалітетів (ССМ).   «Дуже складно з міжнародної точки зору оскаржити право Приштини на вжиття заходів на основі взаємності. Белград через відсутність аргументів (проти заходів, — ред.) все зводить до створення ССМ. Вісім років тому Приштина взяла на себе це зобов’язання, але нічого реально не зробила в цьому плані», — цитує його Коммерсант.   Колишній же косовський політик, а нині політолог і адвокат Азем Влас стверджує, що нова криза на кордоні протікає «в стилі і за сценарієм штабу Олександра Вучича», який хотів би створити на півночі Косова аналог Республіки Сербської в Боснії.   «Республіки Сербської в Косові не буде. На відміну від Дейтонської угоди щодо Боснії ні план Марті Ахтісаарі щодо Косова, ні косовська конституція цього не передбачають», — упевнений експерт.      

Джерело

Залишити коментар